-
1 up
1. n2) високопоставлена особа3) предмет угорі4) підйом, піднесення; підвищення (цін)ups and downs — мінливість долі; удачі й невдачі; різкі зміни
to give smb. the up and down — зміряти когось поглядом
in two ups — умить, дуже швидко
on the up and up — а) чесний, відвертий; б) чесно, відверто
2. adj1) що йде у велике місто (у столицю, на північ) (про поїзд, автобус тощо)an up train — поїзд, що йде в столицю (у велике місто)
the up line — залізниця, що веде у столицю
2) що піднімається вгору3) зростаючий; що поліпшується4) шипучий (про напій)5) жвавий, пожвавлений3. adv1) угору, нагору2) в, у, до, углиб3) нагорі, угорі4) вище, над5) верхи, в сідлі6) передається дієслівним префіксом під-7) передається дієслівним префіксом роз-8) указує на інтенсивність дії9) указує на закінчення строку10) указує на завершеність дії11) указує на наближення до чогось12) указує на виникнення чогось«road up» — «проїзд закритий» (напис)
up and down — а) угору і вниз; б) туди й назад; в) усюди; г) амер. прямо, відверто
to be up in smth. — бути обізнаним з чимсь, знатися на чомусь
up with...! — хай живе...!
4. v1) розм. піднімати2) підвищувати (ціни тощо)3) збільшувати (випуск продукції тощо)4) розм. схопитися, підскочити5. prep1) угору, по, на, в, у напрямі до2) уздовж, по, до, углиб3) проти (течії, вітру)4) скрізь, всюди* * *I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі -
2 reappearance
n1) нова поява, повторне виникнення (чогось)2) відродження (певного звичаю)3) повернення (когось)* * *nнова поява, повторне виникнення ( чого-небудь); відродження ( якого-небудь явища); повернення ( кого-небудь) -
3 up
[ʌp] 1. adv вказує на1) знаходження вгорі, вище або на рух вгору вгорі́, вго́ру, наго́ру, ви́щеthe plane is up — літа́к (знахо́диться) в пові́трі
we live up on a hill — ми живемо́ на верши́ні па́горба
to fly up — злеті́ти
look up — погля́ньте вго́ру
to get up — 1) встава́ти ( з ліжка) 2) підніма́тися ( зі стільця тощо)
3) збільшення, підвищення вартості, ціни, оцінки тощоprices are going up — ці́ни росту́ть
it was a step up for him — це було́ для ньо́го кро́ком упере́д
age ten up — ві́ком де́сять ро́кі́в і ста́рші
4) знаходження в місті, країні або в більш північному районіup in London — у Ло́ндоні
to live up in Scotland — жи́ти в Шотла́ндії
he came up — він підійшо́в
many new cities have sprung up in our country — у на́шій краї́ні з'яви́лося бага́то нови́х міст
7) закінчення терміну, завершення діїParliament is up — се́сія парла́менту закі́нчилась
her leave is up — її́ відпу́стка скінчи́лася
to pay up — ви́платити
to drink up — ви́пити (все до дна)
to invite smb. up for dinner — запроси́ти кого́сь до обі́ду
what's up? — що тра́пилося?
smth. is up — тут щось негара́зд
9) спорт. попе́редуhe is two points up — він на два очка́ попе́реду свого́ проти́вника
•- up in- up with...!
- up with you!••up against smth. — лице́м до лиця́ з чимсь
up and about — бу́ти на нога́х ( після хвороби)
2. prepup hill and down dale — 1) по го́рах і до́лах 2) перен. в усі́х на́прямках, не розбира́ючи шля́ху́
1) уго́ру, вго́ру по, у на́прямку до; по; у, в; наup the steps — по драби́ні
to climb up a tree — ви́лізти на де́рево
2) (уздо́вж) по; угли́бup the street — (уздо́вж) по ву́лиці
to travel up [the] country — ї́хати вглиб краї́ни
3) про́ти (течії, вітру)to sail up the river — пли́вти́ вго́ру по рі́чці
3. adjup the wind — про́ти ві́тру
1) що йде́ (підніма́ється) вго́ру2) що йде́ до це́нтру (на пі́вніч) (особл. про потяг)an up train — по́тяг (по́їзд), що йде́ у вели́ке мі́сто (в Ло́ндон) тощо
3) шипу́чий ( про напій)4. n1) підйо́м, підне́сення, підви́щення ( цін)ups and downs — мінли́вість до́лі; уда́чі й невда́чі
2) у́спіх3) подоро́жчання4) по́тяг (авто́бус), що йде́ у вели́ке мі́сто (на пі́вніч)5. v розм.1) підніма́ти, підви́щувати ( ціни)2) встава́ти; схо́плюватися -
4 uprush
In1) стрімкий рух угору2) накочування води3) прорив (газу)4) раптове виникнення (чогось)IIvмчати (кидатися) угору* * *I n2) накат води; прорив ( газу)3) раптова поява (чого-н.); an uprush of fear несвідомий страхII v -
5 rise
In1) невелика височина, пагорб; узвишшя; узгір'я2) висота, ступінь узвозу3) підвищення; збільшення4) розм. прибавка (до платні)6) схід (сонця, місяця)7) вихід на поверхню; клювання (про рибу)8) виникнення, початок, походження9) верхів'я (ріки)10) воскресіння з мертвих; повернення до життя12) гірн. вихід на поверхнюto be on the rise — поліпшуватися (про справи, стан тощо)
to give rise to — бути джерелом; давати привід
IIv (past rose; p.p. risen)1) сходити2) вставати, підводитися, ставати (на ноги)3) вставати (після сну)4) воскресати (з мертвих)5) здійматися; підніматися6) підноситися, підвищуватися7) підходити (про тісто)8) зростати; збільшуватися; посилюватися9) бути вищим (від чогось); височіти10) виходити на поверхню13) повставати14) виникати, з'являтися15) брати початок, починатися; походити; \6) припиняти працю, закриватися (про з Узд тощо)17) поет. народжуватися18) розм. виховувати, вирощуватиto rise to the bait — спійматися на гачок, клюнути на щось
to rise like a phoenix from its ashes — відродитися, як фенікс з попелу
* * *I [raiz] n1) невелика височина, пагорб; підйом ( місцевості); висота, ступінь підйому2) підвищення, збільшення (тиску, цін); прибавка ( до платні)3) просування; збільшення авторитету, ваги ( у суспільстві); покращення ( положення)4) схід (сонця, місяця)6) виникнення, початок; походження7) початок, витік, верхів'я ріки8) воскресіння з мертвих, повернення до життя10) мop. прибування припливу11) гeoл. підйом ( пласта); гipн. підняттєва виробка12) гeoл. вихід на поверхню14) лic. збіг ( деревини)15) негативна реакція (особл. на піддражнювання)II [raiz] v(rose: risen)1) сходити (про сонце, місяць)2) вставати ( на ноги); підніматися; вставати ( після сну); парл. вставати з місця (про оратора, що просить слова); взяти слово ( to rise to speak)3) воскресати, оживати; відроджуватися; peл. воскресати з мертвих4) підніматися (нaпp., про літак, коня); підвищуватися ( про місцевість); підходити, підніматися ( про тісто)5) зростати, збільшуватися, підсилюватися6) підніматися; бути вище ( чого-небудь)7) підніматися ( на поверхню)8) просуватися вгору ( у суспільстві); набувати ваги, впливу10) повставати11) брати початок, починатися, походити; виникати, з'являтися12) припиняти роботу, закриватися (про сесію парламенту, про з'їзд, конференцію)13) приманити14) пoeт. виникати, народжуватися, зароджуватися15) ростити, вирощувати, виховувати16) реагувати (на зауваження, обстановку); піддаватися ( на провокацію) -
6 meet
v (met)1. збиратись, зустрічатись2. (частіше with) пережити, перенести, зазнати чогось; зіштовхнутись з чимсь3. задовольняти, відповідати (вимогам тощо)- to meet the case/ the demands/ the requirements задовольняти/ відповідати вимогам/ умовам- to meet a concern розвіяти тривогу/ занепокоєння- to meet in consultation зібратись на консультацію- to meet criticism спростувати критичні зауваження- to meet (with) difficulties зазнати труднощів- to meet the interests відповідати інтересам- to meet objections спростувати заперечення- to meet with obstacles наштовхнутись на перешкоди- to meet periodically засідати періодично/ час від часу- to meet a problem вирішити проблему- to meet at regular intervals засідати регулярно- to meet with refusal зіштовхнутись з відмовою- to meet with resistance зазнати опору, зустріти опір- to meet the situation діяти згідно з ситуацією- to meet smbd. halfway піти на поступки, іти на компроміс- to meet a threat вживати заходів у разі виникнення загрози- to meet the wishes піти назустріч побажанням- When will Parliament meet? Коли збереться парламент? -
7 етнос
ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.В. Лісовий -
8 субстанція
СУБСТАНЦІЯ (лат. substantia - сутність, дещо засадниче, підстава) - гранична засада, що дозволяє зводити багатоманітність і змінність властивостей до чогось постійного, відносно сталого і самостійно існуючого; деяка реальність, розглянута в аспекті її внутрішньої єдності. В історії філософії С. тлумачилась по-різному: як субстрат, як сутнісна властивість, як те, що здатне до самостійного існування, як підстава і центр змінності предмета, як логічний суб'єкт. В онтологічному аспекті залежно від загальної спрямованості філософських учень вирізнялися одна (монізм), дві (дуалізм), множина (плюралізм) С. Як специфічно філософський (матафізичний і логічний водночас) термін "С." вводить Аристотель, який ототожнював С. із першою сутністю ("усією"), тобто чимось засадничим, котре невід'ємне від речі в її індивідуальності, і разом з тим характеризував С. як логічну категорію, якій у висловлюванні (реченні) відповідає підмет. У давньогрецьк. філософії релевантно до її загальної онтотеологічної інтенції можна говорити і про тлумачення С. як субстрату і першопринципу змінності речей (напр., стихії мілетців, "вогонь-логос" Геракліта, "атоми" Демократа). Тлумачення Аристотелем форми як першопричини, що зумовлює визначеність речей, започаткувало розрізнення тілесної і духовної С., котре у середньовічній філософії вилилось у спір між номіналізмом і реалізмом про "субстанційні форми" сущого. У Новий час онтологічне розуміння С. як граничної засади буття започатковане в емпіризмі Бекона, який ототожнив С. із формою конкретних речей. Декарт цій якісній інтерпретації протиставив раціоналістичне вчення про дві С.: матеріальну (для якої характерна протяжність і кількісне вимірювання) і духовну (мислительну). Спіноза долає цей дуалізм на ґрунті пантеїстичного монізму: мислення і протяжність - не дві С., а два атрибути єдиної С. Ляйбніц у вченні про монади вирізняє множинність простих і неподільних С., які характеризуються самодіяльністю, відповідно - активністю і змінністю. Гносеологічне осмислення С. як поняття було запропоноване Локком, для якого С. є однією із складних ідей В. ерклі заперечував поняття матеріальної С., а Г'юм, відкидаючи існування як матеріальної, так і духовної С., вбачав в ідеї С. деяку цілісну гіпотетичну асоціацію. Кант долає як "онтологізм", так і "гносеологізм" тлумачення С. Остання необхідна для теоретичного пояснення явищ, оскільки є умовою можливості досвіду. Відтак С. - це не незмінний речовий субстрат, а внутрішньозмінне діалектичне поняття. Цю думку підхоплює Гегель, який, ототожнюючи мислення і буття, вказує на внутрішню суперечність як джерело саморозвитку С., поєднуючи її у такий спосіб із самодіяльністю суб'єкта. С. - ступінь розвитку абсолютної ідеї і свідомості суб'єкта. У діалектико-матеріалістичній течії марксизму С. витлумачується як матерія в розвитку форм її руху, а світ, що розкривається, - як універсум діяльності людини. Критикуючи метафізику, позитивізм і неопозитивізм, відкидають і поняття С. як рудимент буденної свідомості і хибного натуралістичного подвоєння дійсності в процедурах та мові науки. Як і у позитивізмі, традиційна логіка і гносеологія, що базувались на понятті С., заперечуються прагматистами у фікціоналізмі Файхінгера. Кассирер дає функціональне витлумачення С., а Гуссерль, вбачаючи у фізичному предметі лише мислительну єдність, вказує, що субстантивація свідомості є наслідком кризи європейської науки і європейської культури. Розкриваючи засади останніх як власне метафізичні, Гайдеггер у субстанційному тлумаченні світу як реально сущого і підвладного людині вбачає наслідок його метафізичного суб'єкт-об'єктного роздвоєння. Виникнення категорій суб'єкта і об'єкта Гайдеггер пов'язує із структурою європейських мов. Із розвитком лінгвокультурологічних досліджень С. прочитується як текст, але у постструктуралізмі Дерриди текст - як наслідок тотальної "деконструкції" логоцентризму і метафізики - перестає бути субстанційною константою. Європейська метафізика і логіка заперечуються "плюралістичною онтологією" і "логікою місця" Нісиди Кітаро, відтак відкидається й аристотелівська традиція тлумачення С., ототожнення її із формою, самодостатнім існуванням К. ласичне тлумачення С. зберігається в бергсоніанстві, реалізмі і неореалізмі, неотомізмі.
См. также в других словарях:
ґрунт — у, ч. 1) Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. || Верхній шар землі щодо його складу. •• Зона/льний ґрунт ґрунт, що сформувався в межах певної кліматичної зони. 2) Морське, річкове і т. ін. дно. 3) заст. Земельний наділ. || Двір з… … Український тлумачний словник
загроза — и, ж. 1) Груба, зухвала обіцянка заподіяти яке небудь зло, неприємність; погрожування, нахваляння. || жарт., рідко. Обіцянка зробити що небудь незвичайне, на диво комусь. 2) чого. Можливість або неминучість виникнення чогось небезпечного,… … Український тлумачний словник
створювати — юю, юєш, недок., створи/ти, створю/, ство/риш, док., перех. 1) Давати життя, існування чому небудь, формувати що небудь. || Виготовляти, робити що небудь. || Будувати, споруджувати що небудь. || Винаходити, виробляти, виводити що небудь нове,… … Український тлумачний словник
творити — творю/, тво/риш, недок. 1) перех. У процесі творчої праці викликати до життя що небудь, давати існування чомусь. || ким, яким. Робити когось тим, на що вказує іменник в оруд. в. || Виробляти що небудь. || Будувати. || Писати (науковий,… … Український тлумачний словник
утворювати — I = утворити (викликати, спричиняти появу, виникнення чогось), творити, формувати, продукувати, ґенерувати, породжувати, породити II ▶ див. організовувати I, 1), створювати I … Словник синонімів української мови
становлення — я, с. Філософська категорія, що відображає процес діалектичного переходу від одного ступеня розвитку до іншого як момент взаємоперетворення моментів розвитку – виникнення і зникнення. || Процес виникнення, утворення чого небудь у сукупності… … Український тлумачний словник
полишати — I а/ю, а/єш, недок., полиши/ти, лишу/, ли/ши/ш, док., перех., розм. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого , що небудь; залишати (у 1 знач.). || Вирушати, покидаючи тимчасово або назавжди кого , що небудь. || Зберігатися, не… … Український тлумачний словник
погроза — и, ж. 1) Обіцянка заподіяти яке небудь зло, неприємність. || Залякування. 2) рідко. Можливість або неминучість виникнення, настання чогось небезпечного, прикрого для кого , чого небудь. || Те, що може заподіяти зло, неприємність … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
походження — 1) (належність за народженням до певної національности, класу, місцевости тощо), родовід, рід; порода, кров (з означ. належність за народженням до певної соціяльної верстви); генеалогія (історія роду) 2) (виникнення, утворення, поява чогось як… … Словник синонімів української мови